Вишиванка— новітня назва народної сорочки, прикрашеної орнаментованою вишивкою. Важлива складова національного вбрання. слов'янських народів Східної та Центральної Європи. Від часів середньовіччя традиційно носилася як повсякденний та святковий одяг.
Хоча історикам не вдалося точно визначити час започаткування ремесла вишивання, в одному вони одноголосні: у добу палеоліту вишиванка вже була популярною та високо шанувалась серед наших пращурів.
Історично слово «вишиванка» вживалося в значенні вишиваного предмета, вишитої сорочки. або вишивки. В Україні існували всі назви спіднього одягу слов'ян: сорочка, кошуля, рубашка. Вважається, що в давні часи слов'яни носили довгі сорочки (рубища), але вже в кінці. 1 тис. н. е. носили також і короткі сорочки — властиво «сорочки». Таку сорочку зображено на бронзовій фігурі з могили на Полтавщині та на срібній фігурі з могили на Київщині. В подібні сорочки вдягнені скоморохи на фресках Софіївського собору в Києві. В сербів та хорватів відомa назвa — кошуля, в поляків — кошуля, в білорусів — кошуля, в чехів — рубашка та кошуля. В чоловічих сорочках 14-17 ст. комір називався ожерелям (жерелами) або сорочкою, він був пишно прикрашений і прищіпався. Тунікоподібну сорочку чоловіки носили у всіх місцевостях України крім Волині та Полісся.
В Білорусі такі сорочки траплялися рідко. Сорочка «з уставками» характерна для України, а також Білорусі, Польщі, Чехії. Називається цей тип сорочок в Білорусі кивняровкою або кошулею, в той же час як тунікоподібна сорочка називається тут — сорочка. В Росії цей тип чоловічої сорочки не зустрічається взагалі. «Стрілкова» чоловіча сорочка була мало поширена в Україні, відома вона також в Білорусі, більш характерним цей тип сорочки є для прибалтійських країн, а також для Польщі. В Україні було відоме полотно під назвою «рубь».
Сорочку з тонкого лляного полотна називали „пониток“, а з товстого лляного чи конопляного — «рубаха»
З XX століття носиться окремо, разом з костюмом, як святковий, патріотичний та культовий одяг. Вишиванкою в переносному значенні називають також і вишиваний візерунок у цьому стилі.
Сьогодні вишиванка стала дрес-кодом чи й безкоштовною перепусткою будь-якого свята.
Окремим явищем повстали вишиванкові ходи наприкінці 2000-х, коли, не прив'язуючись до існуючих свят, однієї вишиванки стало достатньо як причини організації масової зустрічі. Подібні святкові прогулянки з українськими піснями, музикою.
